Завгосп Януковича не відмовляє собі в розкоші

11.09.2013 13:04

Автор пропонує фоторепортаж з маєтку Андрія Кравця керівника Державного управління справами (ДУС). Ця структура в першу чергу опікується умовами праці та відпочинку Президента Віктора Федоровича. Відповідно не дивно, що очільника цієї структури називають завгоспом Президента.

Призначення на цю посаду Кравець заслужив тим, що вдало організував в 2007 році відчудження державної резиденції “Міжгір’я”, що нині стала приватним маєтком Віктора Федоровича.

Щоправда про себе Андрій Кравець також не забув. В тому ж 2007 році, коли Віктор Янукович обіймав посаду керівника уряду, а Андрій Кравець працював заступником міністра Кабінету Міністрів він добився виділення йому двох кімнат в державній дачі N9 в комплексі державних дач “Пуща Водиця”.

Однак зразу після виділення кімнаток, Андрій Кравець зрівняв стару державну дачу з землею. Обгородив земельну ділянку в кілька га високим парканом та почав будівництво розкішного палацу. Після закінчення будівництва Кравець, як і інші можновладці-інвестори державних дач оформив приватну власність на свою віллу без будь-яких виплат в держбюджет.

При чому автор хоче наголосити, що це не є втручання в особисте життя громадянина Андрія Кравця. Публікація цих фото, це виконання журналістського обов’язку перед українськими громадянами, які, як платники податків, мають право отримувати інформацію, як використовується та чи інша державна власність.

В даному випадку ми маємо приклад використання державної землі для зведення приватного маєтку. Землі, яка коштує кілька мільйонів доларів, які теоретично могли би піти в державний бюджет у випадку продажу цієї землі на аукціоні.

До речі, на цьому фото видно, що Андрій Кравець нині збільшує земельну ділянку свого маєтку за рахунок лісу державної “Пущі-Водиці”.

Також платники податків мають повне право ознайомитися з місцем проживання Андрія Кравця, бо бюджет виділяє щорічно на утримання комплексу державних дач “Пуща-Водиця”, де знаходиться його приватний маєток більше 15 млн. грн. З цієї суми зокрема оплачуються робота охоронців, садівників та прибиральниць в “Пущі-водиці”, чиїми послугами очевидно користується Андрій Кравець.

Крім цього ДУС надає мешканцям державних дач цілий перелік різних пільг за державний кошт.

Наприклад, в 2007 році, коли Кравець отримав в своє розпорядження дві кімнати в державній дачі, йому також було надано право сплачувати лише 30% комунальних платежів. Автор не здивується, якщо це право Кравець зберіг і тоді, коли на місці двох кімнат побудував палац і сам очолив ДУС.

Адже Кравець демонструє “дріб’язковість” в інших деталях.

Наприклад, відомо, що 2011 році ДУС почало закупати для комплексу “Пуща-Водиця” за кошт держбюджету послуги…таксі. І це при тому, що всі мешканці “Пущі-Водиці” люди не бідні мають у своєму розпорядженні приватні та службові розкішні авто. Чия це була конкретно забаганка не відомо. Однак можна припустити, що саме Андрія Кравця. По-перше, він найвпливовіший мешканець цього комплексу державних дач. По-друге, під відповідною ініціативою Державного управління справами він сам поставив підпис, як керівник ДУС.

Отож в 2011 році на це було виділено 830 тисяч гривень з держбюджету. Тобто, щоденно мешканці Пущі-Водиці, в тому числі і приватних маєтків, як у Кравця отримали можливість накатувати на таксі більше 2 000 тисяч грн. державних коштів.

У підсумку отримуємо парадоксальну і цинічну ситуацію: платники податків платять зарплату Андрію Кравецю за те, що він обслуговує власне помешкання та розширяє за рахунок державних земель свій маєток.

Хіба це не називається – “конфлікт інтересів”?

Однак Андрію Кравцю не звикати. Фактично все своє життя він займався подібними справами в першу чергу в інтересах Віктора Януковича.

Кар’єра Кравця- від кінотеатру “Зоряного” до масажного столика

Зліт кар’єри Андрія Кравця розпочався з приватизації для Партії Регіонів Кінотеатру “Зоряний”. Тоді, працюючи найманим працівником у фірмі Едуарда Прутніка, Кравець запропонував та реалізував план, як дешево “прихватизувати” кінотеатр.

Кінотеатр був приватизований за такою схемою: трудовий колектив створив товариство з обмеженою відповідальністю, директором якого став Андрій Кравець. Далі ТОВ орендувало майновий комплекс кінотеатру, а потім викупило його за вкрай низькою ціною.

Далі Андрій Кравець добре себе зарекомендував на посаді заступника міністра Кабінету міністрів, який очолював Янукович. Там його обов’язки полягали в забезпеченні прем’єра Януковича всім необхідним для комфортного життя. В Кабміні, зусиллями Кравця, з’явилася броньована кімната для таємних переговорів, а також нові броньовані автомобілі.

Під час прем’єрства Віктора Федоровича завгосп та його молода команда юристів зайнялися відчудженням різних державних об’єктів. Зокрема, державної резиденції “Міжгір’я” та мисливських угідь в Дніпровсько-тетерівському лісо-мисливському господарства під Сухолуччям. Цю роботу виконували підлеглі Кравця- Павло Літовченко, Олександр Юрченко та Геннадій Герасименко.

В тодішній біографії Кравця також можна знайти цікаві моменти, коли своїми господарськими талантами він допомагав вирішувати й політичні проблеми Партії Регіонів.

Можна згадати про епопею створення так званої “широкої коаліції” між Партією Регіонів та “Нашою Україною”. З боку “помаранчевих” головним провідником ідеї широкої коаліції був Іван Плющ.

Чому? Тому, що як з’ясував автор Андрій Кравець будував маєток Плющу по сусідству зі своїм в “Пущі Водиці”.

Проте по справжньому Андрій Кравець “розгорнувся” після перемоги Віктора Януковича на виборах Президента. Після того, як він очолив ДУС сотні мільйонів гривень держбюджету щорічно почали витрачатися виключно на розкішне життя однієї людини країни Віктора Януковича.

Наприклад, були капітально відремонтовані та забезпечені предметами розкоші державні дачі в Криму, побудовано два вертолітних майданчики на території кримських держдач.

Лише згадаю деякі закупівлі з тендерних документів. Для кримської Мухолатки були закуплені меблі які “відповідають інтер’єру палацового типу, виготовлені з цінних порід дерев, прикрашені різьбою з позолотою та бронзовою фурнітурою, вирізані за старовинними взірцями”. Це все продукція відомих італійських майстерень – Francesco Molon, Bellini, Cappellini тощо.

Також Андрій Кравець організував, щоб платники податків обладнали для Януковича масажний кабінет на одній з кримських дач вартістю 600 тисяч грн. На ці гроші були закуплені різні лампи, тумби, крісла з підігрівом, два масажних столи, серед яких найголовніша окраса – мармуровий масажний стіл за ціною невеликого автомобіля.

“Поверхня столу виконана із цільного шматка мармуру спеціальної форми, що дозволяє проводити найширший спектр спа-процедур”, – йдеться в тендерній документації. Також згідно документу, мармурова поверхня столу підігрівається до необхідної температури, яка регулюється електронною системою. Стіл має вбудовану душову гарнітуру для змиву косметичних засобів і обробки робочої поверхні, систему зливу води. Отож не дивно, що таке чудо коштувало так дорого.

На посаді керівника ДУС Андрій Кравець забезпечив Януковича цілим автопарком нових броньованих мерседесів. А також, що особливо цинічно, повісив на державний бюджет витрати на обслуговування особистих вертольотів та літаків Віктора Федоровича. Через функціонування цієї схеми Сім’я ще й отримує прибуток, бо ДУС платить за оренду літальних апаратів фірмі близькій Януковичу.

Також державний бюджет частково утримує “Міжгір’я”, адже ДУС під керівництвом Андрій Кравця перераховує чималі кошти за оренду робочого кабінету загальною площею 128,8 квадратних метрів для Віктора Федоровича в Міжгір”ї.

Як бачимо, Андрій Кравець організовує розкішний побут Віктора Януковича дотримуючись головного принципу: економити особисті кошти Сім’ї та не зважати на такі дрібниці, як економія коштів платників податків.

І якщо Андрій Кравець має талант купати в розкоші свого царя, не дивно, що сам він також проживає в доволі пристойних умовах і не особливо розбірливий в засобах самозбагачення.

Бізнес родини Кравця – знищення “Гостинного двору”

Зокрема, інтерес Андрія Кравця проявився в “брудній” історії знищення історичної та культурної пам’ятки “Гостинний двір” на Контрактовій площі.

Нагадаю, постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року N1380 Гостиний двір було виключено зі списку пам’ятників архітектури України, що перебувають під охороною держави. 26 квітня 2012 Київрада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою ПАТ “Укрреставрація” на Контрактовій площі, 4 для реконструкції будівлі під торгівельно-офісний центр з гостьовою стоянкою.

Громадськість почала акції протесту проти знищення “Гостинного Двору” – без якого просто не можливо уявити Поділ.

Однак, громадських активістів розігнав “Беркут”, був влаштований умисний підпал даху Гостинного двору, і приватна фірма “Укрреставрація” продовжила свою чорну справу. Зараз відбуваються будівельні роботи, що перетворять історичну будову, взірець київського шляхетного класицизму в банальний торговий центр, галерею гламурних бутіків. Вже знищений внутрішній зелений дворик, тепер тут будуть торгові площі під скляним ковпаком, вже розібране горище, тут будівельники надбудовують третій поверх. В новому проекті будуть відсутні відкриті повітряні галереї – все піде під банальне скло.

Все це відбувається не без участі Андрія Кравця. Зокрема, на сайті “Наші гроші” можна прочитати: “Рік тому стало відомо про нового власника “Укрреставрації”-кіпрський офшор “Афідреко холдингз лімітед”. Директором став юрист кінотеатру “Зоряний” Дмитро Ярич, а наглядову раду очолив ще один працівник штабного гнізда Партії регіонів Генадій Нежурбіда. Директором “Зоряного” до призначення головою ДУСі в 2010 році працював Андрій Кравець. А перейшовши на держслужбу залишив свій пост дружині Марині Пелих. Отже близькість нових керівників “Укрреставрації” особисто до голови ДУСі Андрія Кравця не викликає сумнівів. Нежурбіда разом з Кравцем вже понад 10 років були співзасновниками ТОВ “Торгово-фінансова компанія “Дюна”. Ярич разом з дружиною Кравця -співвласником ТОВ “Київ-арт” і ТОВ “Марінер”.

Від себе автор додасть, що рахунки “Укрреставрації” відкриті в “Укрбізнесбанку”, що вважається казначейством президентської Сім’ї.

Через таке потужне лобі громадськість не змогла захистити “Гостиний двір” від забудовника. Тому нині в самому розпалі процес знищення чарівної привабливості Контрактової площі, де архітектура “Гостинного двору” так пасувала до Києво-Могилянської академії та надзвичайно позитивного у своїй простоті, навіть примітивності фонтану “Самсон”.

І якби проплачені експерти не кричали, що “Гостинний дім” не має історичної цінності, але завдяки йому Контрактова площа несла в собі дух давнини. Тут відчувалося, що Київ не безлике місто, а столиця з стародавньою історію, символ, гордість України.

А що ми отримаємо тепер? На Контрактовій площі буде домінувати скляний гламурний у вогнях і рекламі торговий центр на фоні якого буде зовсім недоречно виглядати пам’ятник Сковороді з його філософією “світ зловив мене та не спіймав”, а також перший заклад вищої освіти на цих теренах – Києво-могилянська академія.

(Тепер тут буде доречніше встановити пам’ятник броньованому мерседесу і масажному столику з підігрівом…)

Ось за такими справді брудними і ницими справами нині стирчать вуха Андрія Кравця.

Щоправда не відомо чи ця “реставрація” відбувається у його власних інтересах чи Кравець лише, як завгосп на обслуговуванні за яке непогано платять (принаймні на особисті палаци вистачає).

Тетяна ЧОРНОВОЛ